пʼятниця, 16 березня 2018 р.

По слідам фотографій з вечірок а точніш конкретно одній  - пора обзавестись танцювальною білизною, а точніш якимись шортиками.

Ще раз світить своїми трусілями всій танцювальній братії якось не хочеться) А з короткими сукнями на поворотах це просто неуникна річ,іех.

понеділок, 12 березня 2018 р.

Картинка дня

Чудовий стаканчик, що описував мій стан, коли тобі повідомляють, що зарплату дадуть не сьогодні. А може завтра. Ну або післязавтра.

 
Взагалі цікава історія вийшла)
Почалось все з того,що трамвай довго не йшов і я вирішила доїхати до Лісової маршруткою (чи варто казати,що як тільки я туди сіла, то трамвай під"їхав?..). На щастя,заторів не було і доїхали швиденько. 
Йду до роботи. Проходжу кав"ярню де я зазвичай беру своє відро латте і бачу що там стоїть нова баріста. Зазвичай це не дуже добрий знак,бо з мого попереднього досвіду всі новенькі лажали і робили несмачне латте (до сих пір дивуюсь як в одному і тому самому місці,при тій самій каві одна людина робить кльово,а інша ні)
Тож я покрутила носом і пішла далі. Через 5м зупинилась, подумала,передумала і повернулась)
На мій превеликий подив, дівчинка справилась на "ура". Ну і за такий стакан я готова була пробачити навіть погану каву)))
Так от. Виходжу я  з приміщення і.. і стикаюсь з Йожем. Не бачила його..Років 5? 7?.. Десь тоді коли я пішла з "Марки",тоді ж приблизно востаннє і бачились)
Завжди дивуюсь подібним співпадінням). Якби я не поїхала маршруткою, не передумала пити каву.. Розминулись би.  Та і він виявивсь на Лісовій випадково. 
Ну як не сказати після цього,що світ тісний))
Те дивне відчуття, коли вперше  на вечірці практично дійшла до стану не лізе,батьку "утанцювалась".
Тобто ще трохи, і я б всерйоз задумувалась потанцювати чи посидіти і відпочити.
Раніш було мааало і хотілось ще). А так учора,якби не стало погано,то я  б дійшла до кондиції)

Дико вштирилась ще від  плей-ліста. Дарк кабаре,таке дарк і таке кабаре)
І божественні саундтреки з "Шоумена",таааааа)

З подивом відмітила наскільки спокійно танцюю крос-степ. Практично не збивалась і взагалі у різних фігурах не плуталась. З ротарі практично те саме.
А от з  іншими вальсовими техніками журбиииночка і жах.
Від свого блюзу місцями хотілось сховатись у нірку і не висовувати голову. Щоправда,потім випила і трохи попустилась.

Висновки- з вальсами пора закруглятись. Ібо кількість це добре,але сенс в ній,коли знаєш 5 технік,а танцюєш нормально аж дві.

Мда. Притомилась я щось після таких вихідних. Іще б деньок повалятись зірочкою і наготувати їжі на тиждень- і було б супер)

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

8ме березня і не тільки)

Сьогодні посеред заняття по матчишу вимкнулось світло по всьому будинку.
Ми похіхікали, що цей і без того  непристойний танець набуває нових нот і танцювали при світлі свічок і ліхтарів мобільних телефонів)
Мило так)

І при цьому я умудрилась потягнути ногу. На простих кроках,блін. Відкликаюсь на кличку щасливиця,ага.  Ну а про наступне заняття довелось забути 

Пригадавсь чомусь цьоготижневий "Сундук". Зненацька я на ньому себе почувала як ніби в мене день народження)).
По-перше за ті 2 години що я там була грали мої улюблені пісні,які я просила додати в плей-ліст.
По-друге я всі їх протанцювала.
Було відчуття,ніби я мала дитина,якій вручили ооот-такенний торт і дозволили з"їсти самій, ні з ким навіть не поділившись ^_^
З мінусів- музику я, гм,підібрала ту іще. І соло вдома мені під неї танцювалось значно легше,аніж в парі)  Зате теж досвід 

8 березня пройшли вельми..емансиповано)
Спочатку дивились "Червоний горобець" (цілком непогане кіно,як на мене. Хоча бажання передивлятись вдруге немає. На один раз,закриваючи очі на "Росія очима американців" і інші недоліки ох в мене і бомбило щодо  її травми ноги і чудотворного ходіння на шпильках і теде. Так,так,звііісно). Вельми "тематично" підійшло до теми свята)
Потім зайшли в "Нікс", де я майже надихнулась прикупити собі косметики,але потім як справжня жінка передумала

Навідались в Meiwei, що на ЛТ відкривсь. Пробувала Пад Сі Ю з свининою  і з подивом відмітила,що мені сподобалось). До того мене влаштовував лиш Воктугоу, який,уви,закривсь в Блокбастері. І з цієї причини я вельми журюсь.
Так от,повертаючись до наших баранів,чи точніш ресторанів)
У бггг мяувея і я в курсі,що читається не так ще вельми зачотний базиліковий лимонад. Я не очікувала від нього нічого особливого,просто хотілось пити. А тут огого прям. Треба буде спробувати і інші їх смаки лимонадів)
Далі ми пішли емансипуватись,тобто я хотіла сказати  шукати бар "Диктат". 
Знайшли. Виявили,що він закритий ще годину. 
Чортихнулись. Пішли в ЦУМ).  Я,там, до речі,не була іще з моменту оновлення. Повтикали, я нарешті побачила що таке є Egersund. Подивилась на ціни  і розвернулась в бар  Гудвайну там же,на поверсі xDDD. Насправді цікаво було б спробувати їх сендвічі,але чи то їх не було,чи то я не побачила їх за купою людей біля прилавків..хз)
Власне, так година і пройшла і ми нарешті дійшли до "Диктат"
Що сказати. 
Сам по собі бар прикольний і дійсно в форматі speakeasy). Вивіска є, але жодних вказівок що це таке. Двері- ну просто собі двері...)
Музика- вогонь просто. Я в якийсь момент почала прикидати де тут можна було б пібоді поганяти))). Уви,дійшла до невтішної думки,що саме пібоді нІде, але щось інше- цілком))
Нам ще вельми пощастило, ібо всі столики були заброньовані що вельми логічно,але ми сіли на барі. 
І отут-то наше везіння скінчилось(. Ібо бармен нам трапивсь..ну..мнє.. не вразив м"яко скажем. 
Я пила авіацію і в "Паравозі" вона відверто скажем було краща. 
Взагалі ж одним з моїх перших питань було чи мають вони Strega. І після ствердної відповіді мій інтерес до цього бару виріс в рази)))
І що маємо в результаті? В меню Стрега у них аж в 1 коктейлі. В якому 2 види віскі, від чого я відмовилась ібо нам іще на Tosca потім їхати.
Ну ладно. Прошу змішати чого-небудь з Стрегою. Бармен падає на мороз. Пригадую рецепт ніжно мною улюбленого "Корусканту" з Старбарз. Перечисляю деякі інгрідієнти і кажу,мол а може щось отаке?
Відмовивсь.  
Запропонував з меню, що мені,що байбаку.
І дідько б з тим,що відмовивсь змішати щось етаке(хоча цим заробив собі мінус. Ну бля. Заклад такого типу -  і бармен не може змішати коктейль під замовлення? Серйозно,вперше зустрічаю. Хоча досвід в мене не те щоб з дуже маленьких). 
Так от. Мій другий коктейль був слабший(!) по міцності за перший. 
Такоооє.
Хоча закладу  я б ще дала другий шанс. Але явно з іншим барменом.  А ні, то підем в "Алхіміка" аль "Паровоз". Чи он в "Босха",пишуть,меню оновили.. ))
Далі була "Tosca" від роял опера і це була неймовірна тоскА. Я прям пригадала за що я не дуже люблю оперу)


Смертельна нудятина настільки,що я мала серйозні наміри злиняти після другого акту. 
Але додивилась
Наскільки мені зайшов "Ріголетто" (чи варто казати,що "La donna Е Mobile" потім тиждень на повторі стояла?..), то настільки ж я розчарована в цій опері. Гри, окрім головного злодія не було, накалу я не відчувала..більше того,задумувалась а не поспать би.
Далі був бар в Релюксі- хорош як завжди. До сих пір дивуюсь, наскільки пристойно там роблять коктейлі. Прям аж придовбатись немає до чого, а я ж вмію)
А вишенькою дня стало те,що я о 12й ночі потрапила в затор на Московському мосту О_о.
От ніколи б не подумала. 
Аварія там була жахлива, а мій водій таксі ще й підлив жару,ібо їхав так,що я аж зітнула з полегшенням,коли з машини вийшла. 


Хороший був день, що тут ще сказати)


субота, 3 березня 2018 р.

Про блюз)

Вечірки це однозначно добре.
А вечірка з супроводом живої музики це краще в кілька разів)
Особисто для мене:
Мінус номер раз- всі танцюють своїх). А моєї впевненості ще не вистача для запрошування когось з олдових. Ну а те що з новенькими мало хто хоче танцювати це відомий факт)

Мінус номер два-відчуй свою нікчемність з знайомими олдовими лідерами. Розуміла я що відбувається десь так у 20%.
Вот уж воістину многие знания-многие печали. Раніш  коли я знала тільки бейсік- все інше змивалось в суцільне "неясно що". Тепер же я починаю розуміти що й до чого. Принаймні іноді.
В результаті у щось велась,у щось ні. І хоча ніхто ну майже не жалівсь, постфактум по самооцінці вдарило добряче. Як з цим боротись я поки не придумала.

Відкриття вечора- коли на  базових кроках, без підтримок( ні,я не проти, але їх відсутність автоматично викреслила пласт емоцій, що з ними пов'язані) і інших загогулин офігенно танцюється). Простота і впевненість лідера- вийшло чудово просто)

Бодіізолейшени це зло, і ведусь я в них тяжко. Але трава забориста,дайте ще)

Вічно дивитись можна на три речі..

..і одна з них - це на падаючий за вікном сніг і як двоє рішуче налаштованих чоловіків з допомогою лопати і такої-то матері намагаються відкопати мафинку)

субота, 24 лютого 2018 р.

Майже сімейство Беннетів

Ну що ж)
Тепер я у батька вже не одна з трьох доньок, а одна з чотирьох :))

Жартую, що ще трохи -і нас можна буде іменувати сімейством Беннетів)))

понеділок, 19 лютого 2018 р.

Pattern Coffee

Крихітна кав"ярня за адресою м. Дарниця вулиця Будівельників, 28/15
Буквально кілька столиків. 
Зайшла виключно з цікавості- вже давно інтригували двері)
І не пошкодувала. Приміщення крихітне,але в такому собі стім-кіберпанк стилі. 
Кава приємна, до того ж є вибір м"якшої і міцнішої кави,що мене вельми порадувало) 





*задумливо*

Якщо Риж злюща і гавкає на всіх- з високими шансами а)не виспалась б) голодна

Висновок : добра Риж- це сита Риж)
А це я про що - пішла в кафе пообідати і  отримала комплімент від шефа- сирник з мандаринкою. І життя почало налагоджуватись))


неділя, 18 лютого 2018 р.

Чорна пантера

Як же все-таки прекрасно жити з людьми на одній хвилі)

Прийшла  додому з "Чорна Пантера". Вийшла моя сусідка, я сказала що якраз з фільму.. і понеслась) Тут же з усіх сторін обсмоктали, про меми/фанфіки згадали.. краса)

А фільм взагалі залишив приємне враження. Звісно не останній Тор, але цілком непогано.
Мартін Фрімен бусинка і няшечка. Хоча з його майже-постійного виразу "Шерлок, але яаааак?" я ржала)

Енді Серкіса не впізнала 😂. Увесь фільм думала що ж це за актор і звідки я його знаю і тільки під час субтитрів вичепила боковим зором слово "Серкіс"( причому це були вже продакшн субтитри, а не акторські) і подумала що Серкіса я знаю тільки одного. І тут нарешті дійшло 😅😂😂

Бакі уособлює "явление Христа народу"

Прикольно зобразили африканську культуру. Мені зайшло. І з костюмами теж заморочились. Явно відчувається, що надихались народними, але "осучаснили")

Місцями не покидало відчуття, що режисер зокрема надихавсь фільмом "Король Лев". Принаймні деякі кадри в мене асоціювались з мультом, а ще посох шаману звідти ж мені був підозріло подібний до посоха вождя горил,бгг.
Про останнього особливо порадувало-горили в снігах, ага.
І стиль лофт) Мімімі же)

Вангую популярність образу сестри Т'Чали) Шурі,здається) Чудовий симбіоз вченої і дотепної дівчини, що однозначно додав фільму ізюминки.

З недоліків-фільм якийсь..рваний,  особливо на початку. Купа інформації, перескакують з одного на друге, потім на п'яте..  І так весь фільм.
Купка нелогічних ляпів.. хоча це не те що чим не-страждають фільми по коміксам))

пʼятниця, 16 лютого 2018 р.

Moka espresso italiano

Адреса: вул Боженка 86н

Моє улюблене місце коли  я їду на закупки на Боженка)
One love просто)) 
По-перше у них неймовірно чудова кава! 
Як людина, що поважає порцію латте в категорії "відро" - я мало де знаходжу місць, коли мені смачно  роблять "трошки кави і багато молока" в маленькій чашечці. 
Так от. Тут -можуть) . Що характерно,те як робить баріста-чоловік мені подобається більше,аніж коли готує дівчина xDDD. І підбірка музики в нього мені більше нра))
Але то вже деталі)
Окрім кави- десерти на висоті. Я перепробувала практично все окрім еклерів і маю сказати,що за виключенням лаймового чізкейку (сухуватим видавсь)  смачне абсолютно все)
На 14те лютого вперше застала там тірамісу. І хоча взагалі не збиралась їсти солодкого, мені дуже рекомендували  взяти( ну  і факт,що я за два? три? роки  періодичних закупок там його побачила вперше )  і я  наважилась.
І таки да. Було дууже смачно. А ще я умилилась сердечку)) 

А,так.  Для любителів круасанів- поруч з кав"ярнею є магазинчик кулінарної школи, де зокрема продаються їхні десерти.
Так от. Окрім чудових тартів там божественні мигдалеві круасани. Як в самому Парижі xDDD
Ну і значно дешевші за круасани в інших кондитерських де  я їх пробувала)
І щоб ви розуміли  на даний момент знаю два місця в Києві де я рекомендую спробувати круасани. І це одне з них;)

Masha Cake

На цю крихітну кондитерську я наткнулась цілком випадково)
Я йшла з Татарки до Золотих Воріт і по дорозі взагалі збиралась зайти в штрудельню і купити собі шматочок вишневого пирога)
Але там було закрито,та і кондитерка поруч- теж зненацька була закрита (в неділю О_о)

Ну я собі й почалапала далі, з думкою, що якщо щось буде по дорозі новеньке- треба буде зайти неодмінно.

І ось, практично біля Львівської площі я побачила побачила нове-незвідане xDDD
Зайшла всередину- миле на вигляд, тістечка теж виглядали годно)

Взяла собі карамельний тарт з горіхами і латте.
Тарт із задоволенням злопала вранці-смак просто чудовий! Латте теж було цілком непогане)
Тому будете в тих краях-рекомендую)) Я от навідалась би іще)


Не заінстаграмив- не поїв)


Пішла обідати в "Горіх"

І там була феєрична телятина з грибами під моцарелою. Печена на картоплі. А! Зверху ще присипано дрібкою розмарину! І цей запах..ммм)
Божественно,просто божественно.
Отак вийдеш - і день ніби не такий похмурий, і п"ятничка ж, і життя налагодилось..)

Якби то там не було, але поїсти я люблю, а смачно попоїсти- то взагалі)

The women of no importance

Відверто кажучи на цю виставу Британського театру я йти не хотіла

У Оскара Уальда  я цього не читала, та і взагалі було ліниво..
Але мене витягнули і..
..і це був чистий захват.

Яка гра слів!
А актори!
А вікторіанські пісні! Такі..вікторіанські тексти xDDD
І костюми) З недоліками,і тим не менш цілком непогані)

Ну і ще ясно чому Уальда не любили в ті часи- надто феміністично,як для сурової Британії,ага.


 Street style)
 Мерееееживка. Антикваааарні!
 І збоку бантик! Тобто капелюшок))

Best SVD ever)

Взагалі було весело)
Почалось все з того,що байбак спитала чи піду я з нею на "50 відтінків " чого-то там.
Поки я замешкалась з відповіддю - прозвучало "З Джеком конечно же"

Як же тут відмовити такій компанії xDDD

І от домовляємось про дату. Я дивлюсь в свій розклад занять і кажу,що або середа,або вихи.

Зійшлись на середі. Купили квитки.
І постфактум виявиляється, що ми йдем в кіно на вечірній сеанс 14 лютого *рже*

Ну що ж. Це було феєрично)
Фільм..ну, оскільки перших двох я не дивилась, склав враження вельми ванільного і десь так на рівні сутінок, що по сюжету, що по сенсу

Так от крім того, що ми умудрились вилакати 0.7 пляшку десь за годину( Медовий Джек Деніелс такииий підступний! Як компотик пили. Ага,компооотик,диааа. На ранок особливо незлим тихим я той компотик згадувала)

А фільм..ну,без компанії Джека все було  б сумно.
А так ми періодично відволікалась на: "Ти подивись!У них же постіль з шовку! Це ж якраз саме та зелена чусуча,якої нам так не вистача на вікторіанки!"

Какбе брутальна сцена сексу:
"Рыж,Рыж ты слышищь етот ритм?! Какой же офигенный блюз"


Наступна сцена чи то сексу,чи то чергових мегастраждань:
 "Байбак,ти чуєш цей ритм? Раз-два-три..раз-два-три.." -Да, отличный вальс!"

Весело було нам))



вівторок, 13 лютого 2018 р.

Не зарікатись..

Випадково вчора перестрілась з Даевен.
Почали теревенити про танці, зокрема виявили що обидві йдемо на свінгляндію)
Я кажу що на один з треків які я зареєструвалась-це соло-джаз. Цікаво що ж воно таке, то чому б не спробувати.
На що Даевен каже -є ж групи по соло-джазу! Давай туди.
Я хіхікаю і кажу що ніт, ібо без танців в мене аж середа і неділя. На що мені тут же запропонували походити у неділю))
Я істерично хіхікнула і відмовилась. Я б і рада, але не лізе ж батьку! І так в нд вечірки періодично. Куди іще заняття..

..а сьогодні Файон кидає в чатик ссиль на другу частину експрес-курсу по блюзу.
Той же час, те ж саме місце
І тут мишки зітхнули, заплакали, і зрозуміли що тільки цього кактусу їм не вистачало для повного щастя 😅😅😅

Мрзд сурове, блін). І тільки ж вчора я казала, що більше не лізе ..
З іншого боку-в цей день регулярне заняття і так. То яка вже різниця..)

понеділок, 12 лютого 2018 р.

Наша пісня гарна й нова.. )

Сидим дамським чатиком. Я ділюсь враженнями з вечірки..
Слово за словом- дійшли до думки, що не знаєм кавалерів,яких би не прикрашав фрак.
А далі думка покотилась в сторону чоловічих корсетів xDDD
Кому з кавалерів піде,кому ні.. Згадала феєричного Пінсента в халаті-баньяні..


Але чіорть, влаштувати корсетну вечірку, куди допуск - прийти в корсеті (і супутній історичній білизні звісно ж) було б прикольно,хех)))
Ссссс)

А про вечірку..Вона була кльова)
На початку нас було аж троє(хи, я в якийсь момент аж було подумала,що не прийде й десятка людей),але потім все ж дійшли.
Було атмосферно,мило і взагалі я чудово провела час.
Комбінація фраголіно і кока- кола було вогонь. Для розслабитись п"єш алкоголь,щоб не сповзти по стінці- глюкозу). Треба взяти на помітку.

Селфі-хвилинка на вечірці)



субота, 10 лютого 2018 р.

Бля.
Прокинулась.
І дуже чітко усвідомила, ЩО мені щойно наснилось.

Що я зустрілась з француженкою-управляючою з школи Лесажа. Яка невідомим чином проживає в Києві і я поняття_не_маю_яким_чином_дізналась і прийшла на поговорити.
Поговорили.
Її снобізм під кінець розмови ледь не відчувавсь фізично (хоча,тут напевно грає роль моя вже_складена_думка про французів), і тим не менш на всі питання відповідала чітко і по справі.

Основний меседж- якщо хочете записуватись на курси - то писати і домовлятись вже пора от_прям_зараз.
Ще уві сні я безпорадно гмикнула,ібо щоб про щось домовлятись - треба мати фін гарантії, що я оплачу курси. А робота мені цього зараз не дає.

Ну і я десь після цих її слів прокидаюсь.

І.. сиджу зла і розгублена водночас.

Сон був таким... ну взагалі на відміну від інакших снів практично реальним. І в цілому відображав реальну ситуацію/людей/події.
Але в мене є питання- нахуаааа
Мозок,от нахууаааа ти мені це підсовуєш.
Я і так про все це знаю.
Мало мені того,що я вдень про це думаю? Ось тобі іще і вночі7

пʼятниця, 9 лютого 2018 р.

Останні кілька днів відчуваю себе білкою- соціопатом.
Постійно кручусь-кудись біжу, і в результаті надвечір зла як собака привіт ПМС  і  навіть думка про взаємодію з іншими викликає роздратування.

Чи то погода, чи іще чого..
Пропустила купку танців. І сьогодні хочеться(
Але матчиш же!

*в"яло перебирає лапками*

Не знаю чого хочу. Просто валятись вдома-нудно,хоча явно необхідно.
Йти кудись-бррр.
Такоє.

*задумливо*
може вітамінок пора купити..

вівторок, 6 лютого 2018 р.

А в мене вчора практично вкрали телефон.

До сих пір дещо в ауті від цієї історії і взагалі вважаю, що мені банально пощастило. Ібо шанси на те, що зараз я б шукала заміну- були вельми високі.



Отже, маршрутка на Троєщину. Забита,але було холодно,то іншої чекати вже не стала. 
Стою на верхній сходинці. 
Буквально на наступній  зупинці заходять двоє. Один пробирається до мене на сходинку, інший стоїть позаду.
Ще тоді в мене склалось враження,що вони знайомі і їдуть разом, хоча між собою не спілкувались.
Ще одним тривожним дзвіночком був момент передавання за проїзд. Ібо чиїсь гроші чувак банально поклав собі в гаманець,передавши гроші лиш за двох(а оскільки я мала враження,що вони все ж разом і інший чоловік за проїзд ніби не передавав..). 
Але від нього несло алкоголем і бажання влазити у все це не було геть зовсім.

Їдем. 
Що характерно-вся ця метушня затіялась в аккурат перед зупинкою.
Я стояла і слухала музику (це,здається, і забезпечило мою швидку реакцію)
І в якийсь момент один з чуваків почав мене тіснити, тоді як з іншого боку по пальто я відчула певне шарудіння. І знову  ж таки- якби не зупинка музики-напевно б і не зрозуміла що сталось. Ну їдем, повно людей- всі рухаються-смикаються,буває ж. 
Я спочатку подумала, що навушники висмикнулись, чи заглючили. Лапнула рукою по кишені,а там пусто. 
І отут-то я заверещала дурним голосом. ( бгг, прям в процесі десь задньою думкою відмітила, що в критичній ситуації верещу я протиииивно і зовсім нехарактерно як на звичний голос)
Розвертаюсь до цих двох- і розумію,що між ними щойно  були якісь рухи. А маршрутка-то майже зупинилась..
Я давай кричати водію щоб не відкривав двері,що вкрали телефон.. водій,до речі, зараза така,двері таки відкрив. 
Один з тих двох починає виходити..Я верещу далі (уявляючи наслідки того,що телефон з купою контактів і теде зараз зникне і світить мені покупка нового), однією рукою притримую сумку, іншою хапаюсь за куртку і не даю йому вийти.. Спасибі якомусь хлопцеві, теж схопив  і притримав. 
Отже, чувак виривається,я верещу, інший його спільник щось намагається сказати,мовляв який телефон,ви що..
Коротше кажучи скінчується все тим, що він виривається і вискакує з маршрутки. Я вже збираюсь за ним вилітати і трусити-кричати-робити хоч щось. 
І..
І тут бачу свій чохол. На нижній сходинці маршрутки валяється. 
Піднімаю. Уф. Телефон в ньому є. Тільки вже на чверть з чохла вийнятий. А чохол там такий, що й двома руками не так просто витягнути..
Поки я його піднімала- другий спільник вискочив з маршрутки. 
Тобто телефон скинули і змились подалі. 

Ну а ми  далі поїхали. 
А мене   накрило прострацією. 
Шок. 
Не  знаю, чи водій в них спільник був,чи  глухуватий.. але я тоді про це вже і не думала.
Точніш я взагалі ні про що не могла думати. 
Писати-розказувати  довго,а в цілому це все напевно з хвилину зайняло,якщо не менш

Щастить мені,блін,на "телефоністів". 
Минулої осені серед біла дня (тоді теж чудом лишивсь в мене), і  оце знову..
Кабзда якась.
Приїхала до батька ж в гості,розказала. Він послухав - каже, ну он у Даринки(молодшо-старша з сестер ) минулого місяця в Скаймолі витягли телефон..

З висновків- не боятись кричати. Бо як я вперше заверещала- тією ж задньою думкою було, а раптом я щось не так зрозуміла, не туди сягнула рукою, і_ще_чогось_то_там - а такий хайп підняла. 
Першої ситуації я боролась за телефон мовчки. З іншого боку,в радіусі 50 метрів нікого і не було,щоб допомогти-то. Тоді як в маршрутці як оселедці в банці. 
І інший висновок- це безпорадність.. що робити в таких ситуаціях? А якби не скинули телефон? Вибігати за двома здоровими мужиками? Кричати далі? Хапати -зупиняти за одяг? Та по їх вигляду мені і у відповідь же зовсім легко прилетіти могло..
Не знаю, просто не знаю.
Але принймні виписалась і дещо відпустило.  


неділя, 4 лютого 2018 р.

Мені тут Мокона підігнала сайт з шкіряним італійським взуттям
Ну і я вже слюні розвісила)

https://www.vladishoes.it/scarpa-tacco.html

Дизайни феєричні)) Де,де моя торба грошей,хочу більшу частину звідти!


субота, 3 лютого 2018 р.

Спонсор цього посту- обсмоктування вражень від танців після сьогоднішнього заняття)

Їхати сьогодні на блюз я категорично не хотіла. 
Дивно,але минулої суботи їхати теж не хотіла, але там принаймні була причина провтиканого тайм-менеджменту. "Упс,засиділась! Спізнюсь на 15хв! А толку їхати,якщо чверть заняття вже провтикано?.."
Не люблю спізнень. Ані своїх,ані чужих,хех. 

Цього ж разу було страааашно. Два заняття прохворіла, пропустила купу всього.. Та і не просто пропустила,а з того що мені показали- ще й вельми мізковиносну тему. 
А оскільки блюз в мене не те щоб виходить, і компанія нова, і  контакт "тіло-мізки" в даному стилі не дуже взаємодіє між собою.. Тож на  фоні всього цього ідея повалятись вдома видається значно привабливішою)

За звичкою взяла себе за отесаме  зібрала себе до купи і доїхала. 
На диво, все було не так страшно як я собі уявляла. Хоча виходило мало що, а під кінець я взагалі перестала розуміти як і на що реагувати блін, таким тапком себе відчуваєш,коли топчешся по партнеровим ногам 
Складно.  Я розуміла,що вклинюючись у вже існуючу групу буде нелегко. Але реальність вельми перевершила мої сподівання)

Місцями мелькають крамольні думки кинути. 
А потім я пригадую як я хотіла і горіла навчитись, як відстраждала вставання і доїзд на заняття по експрес-курсу на 10ту ранку.. І вмикається вже виключно впертість  і "принципова позиція")

Місцями не вистачає банального відпрацювання з партнером,який знає що робить (бо от я-ні,бгг). І,як не дивно звучить- вечірок. 
Незважаючи на те "заходили" чи ні мені вальсові вечірки, однак вони однозначно допомагають краще в"їхати у те  що/як/з ким ти  танцюєш. 

Отакі пиріжки з кошенятами. Їсиш їх,а вони мнявчать (с)

Про дитячі мрії


   Будучи підлітком я завжди мріяла пофарбувати волосся в чорний колір. Готика і осьцевсе)
  Однак мама було вельми проти, і тільки при досягненні 16ти,якраз на др я купила тонік залишила на волоссі на 15хв. 
   Що ж. Як виразивсь мій однокласник: "У тебя волосы екзотического тропического зеленого цвета!"
   Простіше кажучи- виглядали так,ніби я в зеленку їх втопила xDDD
   Так я і на паспорт сфотографувалась *рже*
   Це досить таки відштовхнуло мене від експериментів з пофарбуванням. + я відкрила для себе чарівний світ перук,хех)
  Однак дивлячись на ці фото з цього сету я гадаю,що одного дня..цілком можливо мрія перетвориться в реальність)


четвер, 1 лютого 2018 р.



Останнім часом танці займають досить таки значне місце в моєму житті. 
П"ять занять на тиждень,і це ще не враховуючи вечірок і сампошок) 
Я абсолютно збагойна визнаю, що я упоролась,але поки мене це тішить- нехай)
Нехай висить тут мені на згадку. Отак відкрию років за десять, і змахну скупу сльозу зі словам "Ек маленькая была ишшо!")




вівторок, 30 січня 2018 р.

Тюльпанова лихоманка

Фільм хотілось подивитись давно. Особливо на тому фоні, що в кіно йшов  зовсім недовго і цей час ми феєрично провтикали)
Потім він все не з'являвсь на торентах..але нарешті зірки склались)
Костюми.
Я не надто захоплена цим періодом. А кому сподобається виглядати бочонком
Але вони шикарні)
Дотошненькі такі-все як я люблю. А вишивка на нічних сорочках! Ох і ах
Картинка теж хорошаа
Але). Без ложки дьогтю ніяк
Поведінка героїв нууу... мнеее... сучасна і часто нелогічна
Віддати тюльпани першому-ліпшому чуваку? Серйозно?
Кредитори, що не отримали грошей і пішли просто так? Ну прааавда ж
Та в цілому, хоч і не "Дівчина з перламутровою сережкою", однак  вельми достойне кіно)

Вальц прекрасний( не одразу і впізнала, хех) і вряди-годи не грає головного гівнюка фільму)) Денч феєрична, Вікандер мені не особливо зайшла, а от Грейнджер в ролі "из князи в грязи", з Лукреції Борджиа в служанки-це мило)




понеділок, 29 січня 2018 р.

Вирішила оновити техніку,а саме фотоапарат. А тут др якраз. Святе діло ж)

Оскільки я в секті "ніконистів", та і об"єктиви звідти ж- було прийнято рішення від секти не відходити)

Намагалась була спихнути сію затію на батька,як і минулого разу
Не вийшло :(

Тепер от унило брожу по розетці та читаю рев'юшки і осьцевсе

Де б ото взяти такий фотоапарат з кнопочкою "гарно зняти в темному музеї" ну чи там " ввечері в швейці"

* зітхає*

пʼятниця, 26 січня 2018 р.

Діор і я

Завжди цікаво "а як там у них", зокрема в haute couture i pret-a-porter)

А тут байбак взяв мене за отесаме і почав просвіщать  прям документальний фільм знятий Діором про Діор)

Дивилась я цей фільм і ловила себе на думці що.. все таке до болю знайоме і рідне xDDD
8 тижнів на колекцію? Погнали)
Хочуть принт, який відмовляються робити бо він занадто складний і нереальний? Знач продавлюєм постачальників, щоб таки піджали булки і зробили)
Коли буде вишивка? Ах, вишивальщиці обіцяли в четвер ввечері? ( показ вже в неділю) Ну ладно
Чи можемо ми пошити ще одну сукню з перламутровими гудзиками один такий самий піджак, але чорний? Ні? Ну то просто пофарбуєм цей з балончика

Коротше кажучи купа візуального задоволення + стііільки прикольних технологічних нюансів показують!
Для тих хто в темі -вельми рекомендую)

понеділок, 22 січня 2018 р.

Понеділок ниття

Грошей нема,боргів купа..

І вишивка! З такими темпами Лесаж мені не світить в цьому році. Плак-плак. :(
Та навіть більше. Уж наскільки я вишукую якісь дешеві квитки і в цілому досить бюджетно їзжу- Європа теж не дуже світить

*набурмосилась і ниє*

Байбак он шукає людей з ким би поїхати на бал в Гродно
І з одного боку цілком бюджетно, а в тій сукні потім міжна в Качанівку
З іншого - я ж танців не знаю. Ні схем,ні чорта. Партнера нема, сукні нема (хоча це найменша з проблем)
І чи треба воно мені при таких розкладах-хз
Тобто і хочеться,і цікаво,але стрьомно і.. і стрьомно.
Аааа,там люди! Нові незнайомі люди!


неділя, 21 січня 2018 р.

*задумалась*

Останнім часом мені скажено не вистачає чи то сил,чи то бажання приїхати в швейку на вихах і зайнятись своїм гардеробом.
Чи хоча б новими моделями чогось фентезюшного, але особисто для себе, а не для продажу  в маси.

І не можу зрозуміти..
Чи  то після 5 занять танцями на тиждень(і це я ще вечірки і сампо не враховую)  мене вже реально  не вистачає ні на що інше,окрім як валятись на дивані зірочкою

Чи то я просто не вмію зорганізувати свій час адекватно. Ібо моменти,коли я туплю до першої ночі, тоді як вставати о 7й ранку і я невисипана теж трапляються.

Психотерапевт мені казала, що я надто багато від себе хочу.
Не знаю) Можливо я дійсно надто вимоглива до себе а заодно і до оточуючих ..

Про закриття гештальтів-і не тільки)

Party hard :)
Блюз -вечірка-афтепаті-афтепаті після афтепаті  xDDD
Лягти спати о пів на п'яту, і вишенькою -сампо на 11ту ранку)
Тим не менш я жива і навіть періодично ворушу псевдолапками)
На вечірці було місцями складнувато через те що я погано розуміла як під цю музику танцювати.
Але нічого, вальс 4/4 В.А. мене повів і ніби навіть вийшло xDDD.
Зненацька -під "My Love" Kovacs танцювала щось блюзоподібне, а не танго. Але танго все що хочу))
З позитиву - на вечірці я чи то бм 'станцювалась' з 'старшечками', чи іще чого... але майже перестала  дерев'яніти і панікувати на імпровізаціях з деякими кавалерами, що не може не радувати.
В цілому було душевно і мило) Ну і купа смачнюшок явно була в тему, як на мене. Сьорбнув кока-коли-глюкоза поступила і можна бігти танцювати далі.
Зате пооооотім. Я нарешті танцювала блюз під одну з улюблених пісень ніжно коханих Blues Saraceno.
Прям хорошооо.
Їх музика колись мене з депресивного стану витягнула, тому емоції зашкалювали.
А на афте-афтепаті помимо кумедних "тут могли бути ви' селфі для Д.М. закрила минулорічний гештальт потанцювати блюз біля ялинки.
Так мило -світло лиш від гірлянд і крісмас блюз). Кінестет з візуалом в захваті)

пʼятниця, 19 січня 2018 р.

Ууупс
І зненацька я поламалась.
Після танців так збиралась в кіно... а в результаті приїхала, впала і лежу
Мде.
Спина розказує що я не права, хоча нічого етакого я з нею не робила
Пора знов одягати корсет на танці, нда. От тільки на блюз його не одягнеш, а на вечірці в тому залі я ж в ньому помру. Та і відвикла ж я від нього. Як все-таки міняється сприйняття партнера коли ти в корсеті.. Я і без нього в балансі погано орієнтуюсь,а в ньому - то взагалі виніс мізків
Такоооє
Cьогодні йшов такий лапатий і гарний сніг..
В найкращих традиціях Меррі Крісмас))

Увімкнула собі Крісмас блюз і айда ручні роботи на ампірці..
Зимааааа)

середа, 17 січня 2018 р.

Санта і компанія

Милий і наївний дитячий фільм) Саме тому напевно більше половини місць сиділи дорослі))))
Пішла виключно заради фану і різдвяного настрою,чого і отримала сповна
Не стане одним з моїх mustsee різдвяних фільмів,але мімімім же)
А! Ще у Одрі Тоту прекрасні костюми)). І вииишивочка)
Ня)
Ps. Кишеньковий годинник Санти з календариком у вигляді дайсу- милота)

Найвеличніший шоумен

Скажу одразу- від цього мюзиклу в мене були явно завищені очікування)

Х"ю Джекмен, та ще і співає..після планки "Знедолених" я очікувала чогось як мінімум на рівні,а то і краще)

Але..ні

Якщо відмежуватись від очікувань, то мюзикл цілком годний і подивитись варто.
Але.. але емоційної м"ясорубки в мене чойта не спостерігалось.

Картинка- прекрасна. Костюми - гарненькі(про них далі), пісні- чудові.
Але практично не зачепило О_о
Тепер думаю сходити іще. Раптом вже не буду відволікатись на сюжет/костюми/деталі  і мене пропре більше)

А тепер.. *сідлає улюбленого коника*

Про костюми. Я дуууже чекала на фільм. Постери надихали і осьцевсе)
І в фільми вони,прикольні,але..
Спочатку в мене бомбонуло від стрейчбархату xDDD. Потім від цільнокроєного вороту в сукні,який років мінімум на 20 був пізніше...
Потім я повернулась на грішну землю узбагоїлась  і зрозуміла,що це все ж стилізація

І тим не менш.. Танублін.
Окей,про артистів і їх костюми питань взагалі немає.
Але про аристократів і Черіті.. Нуууу.. Такоооє. Ріже око.
Уж наскільки "Знедолені" теж достовірно-реконські,але воно все настільки..в тему.
Тут такого відчуття немає

Ps. У бородатої жінки феєричні сукні! Прям вах-вах)
Ну і чоловічі костюми уняняня)

Не заінстаграмив- не поїв)

Або як Риж пішла в буфет за супчиком.

Спочатку  я побачила рибний кіш.
Не втрималась
Сунула носа в  супне меню, скривилась..
І взяла до кіш,а потім іще лазанью xDDD

четвер, 11 січня 2018 р.

Могу фейнуть,а могу и нафеячить (с)

Настрій відповідний





Всі-всі прикраси  Darksidemagic
Мейк і фото  Тея
Неймовірної краси троянда Zelenna-craft
*задумливо*

Одначе як же зараз..легко зачепити чиюсь тонку душевну організацію. 

А я ж навіть цензурно виражалась. Хоча і на емоціях ну звісно,нам же вигрібати чужі помилки. 
Мде. 

понеділок, 8 січня 2018 р.





З моєї перед-буенівської фотосесії під назвою "коли Риж не змогла пошити нову сукню,бо робота зжерла весь час"
Або що я роблю коли за фотосет домовляєшся за місяць до,а  
зніматись нема в чому: а)  пошурши в закромах родіни подруг 
б) самий безпрограшний варіант- накинь антикварних мереживок чи хутра xDD

Фотограф і ретуш Lacroix
Головний убір з кодовою назвою "рога-копита" - авторства Зелди
To be continued)




Про підсумки 2017

2017й був.. щонайменше цікавим

четвер, 4 січня 2018 р.




Наша пісня гарна й нова і оскільки мені дуже не вистача платформи аля жж- спробую писати тут)
Ну і залишу тут книгу собі на згадку,чай дійдуть руки її купити якось)