пʼятниця, 16 березня 2018 р.

По слідам фотографій з вечірок а точніш конкретно одній  - пора обзавестись танцювальною білизною, а точніш якимись шортиками.

Ще раз світить своїми трусілями всій танцювальній братії якось не хочеться) А з короткими сукнями на поворотах це просто неуникна річ,іех.

понеділок, 12 березня 2018 р.

Картинка дня

Чудовий стаканчик, що описував мій стан, коли тобі повідомляють, що зарплату дадуть не сьогодні. А може завтра. Ну або післязавтра.

 
Взагалі цікава історія вийшла)
Почалось все з того,що трамвай довго не йшов і я вирішила доїхати до Лісової маршруткою (чи варто казати,що як тільки я туди сіла, то трамвай під"їхав?..). На щастя,заторів не було і доїхали швиденько. 
Йду до роботи. Проходжу кав"ярню де я зазвичай беру своє відро латте і бачу що там стоїть нова баріста. Зазвичай це не дуже добрий знак,бо з мого попереднього досвіду всі новенькі лажали і робили несмачне латте (до сих пір дивуюсь як в одному і тому самому місці,при тій самій каві одна людина робить кльово,а інша ні)
Тож я покрутила носом і пішла далі. Через 5м зупинилась, подумала,передумала і повернулась)
На мій превеликий подив, дівчинка справилась на "ура". Ну і за такий стакан я готова була пробачити навіть погану каву)))
Так от. Виходжу я  з приміщення і.. і стикаюсь з Йожем. Не бачила його..Років 5? 7?.. Десь тоді коли я пішла з "Марки",тоді ж приблизно востаннє і бачились)
Завжди дивуюсь подібним співпадінням). Якби я не поїхала маршруткою, не передумала пити каву.. Розминулись би.  Та і він виявивсь на Лісовій випадково. 
Ну як не сказати після цього,що світ тісний))
Те дивне відчуття, коли вперше  на вечірці практично дійшла до стану не лізе,батьку "утанцювалась".
Тобто ще трохи, і я б всерйоз задумувалась потанцювати чи посидіти і відпочити.
Раніш було мааало і хотілось ще). А так учора,якби не стало погано,то я  б дійшла до кондиції)

Дико вштирилась ще від  плей-ліста. Дарк кабаре,таке дарк і таке кабаре)
І божественні саундтреки з "Шоумена",таааааа)

З подивом відмітила наскільки спокійно танцюю крос-степ. Практично не збивалась і взагалі у різних фігурах не плуталась. З ротарі практично те саме.
А от з  іншими вальсовими техніками журбиииночка і жах.
Від свого блюзу місцями хотілось сховатись у нірку і не висовувати голову. Щоправда,потім випила і трохи попустилась.

Висновки- з вальсами пора закруглятись. Ібо кількість це добре,але сенс в ній,коли знаєш 5 технік,а танцюєш нормально аж дві.

Мда. Притомилась я щось після таких вихідних. Іще б деньок повалятись зірочкою і наготувати їжі на тиждень- і було б супер)

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

8ме березня і не тільки)

Сьогодні посеред заняття по матчишу вимкнулось світло по всьому будинку.
Ми похіхікали, що цей і без того  непристойний танець набуває нових нот і танцювали при світлі свічок і ліхтарів мобільних телефонів)
Мило так)

І при цьому я умудрилась потягнути ногу. На простих кроках,блін. Відкликаюсь на кличку щасливиця,ага.  Ну а про наступне заняття довелось забути 

Пригадавсь чомусь цьоготижневий "Сундук". Зненацька я на ньому себе почувала як ніби в мене день народження)).
По-перше за ті 2 години що я там була грали мої улюблені пісні,які я просила додати в плей-ліст.
По-друге я всі їх протанцювала.
Було відчуття,ніби я мала дитина,якій вручили ооот-такенний торт і дозволили з"їсти самій, ні з ким навіть не поділившись ^_^
З мінусів- музику я, гм,підібрала ту іще. І соло вдома мені під неї танцювалось значно легше,аніж в парі)  Зате теж досвід 

8 березня пройшли вельми..емансиповано)
Спочатку дивились "Червоний горобець" (цілком непогане кіно,як на мене. Хоча бажання передивлятись вдруге немає. На один раз,закриваючи очі на "Росія очима американців" і інші недоліки ох в мене і бомбило щодо  її травми ноги і чудотворного ходіння на шпильках і теде. Так,так,звііісно). Вельми "тематично" підійшло до теми свята)
Потім зайшли в "Нікс", де я майже надихнулась прикупити собі косметики,але потім як справжня жінка передумала

Навідались в Meiwei, що на ЛТ відкривсь. Пробувала Пад Сі Ю з свининою  і з подивом відмітила,що мені сподобалось). До того мене влаштовував лиш Воктугоу, який,уви,закривсь в Блокбастері. І з цієї причини я вельми журюсь.
Так от,повертаючись до наших баранів,чи точніш ресторанів)
У бггг мяувея і я в курсі,що читається не так ще вельми зачотний базиліковий лимонад. Я не очікувала від нього нічого особливого,просто хотілось пити. А тут огого прям. Треба буде спробувати і інші їх смаки лимонадів)
Далі ми пішли емансипуватись,тобто я хотіла сказати  шукати бар "Диктат". 
Знайшли. Виявили,що він закритий ще годину. 
Чортихнулись. Пішли в ЦУМ).  Я,там, до речі,не була іще з моменту оновлення. Повтикали, я нарешті побачила що таке є Egersund. Подивилась на ціни  і розвернулась в бар  Гудвайну там же,на поверсі xDDD. Насправді цікаво було б спробувати їх сендвічі,але чи то їх не було,чи то я не побачила їх за купою людей біля прилавків..хз)
Власне, так година і пройшла і ми нарешті дійшли до "Диктат"
Що сказати. 
Сам по собі бар прикольний і дійсно в форматі speakeasy). Вивіска є, але жодних вказівок що це таке. Двері- ну просто собі двері...)
Музика- вогонь просто. Я в якийсь момент почала прикидати де тут можна було б пібоді поганяти))). Уви,дійшла до невтішної думки,що саме пібоді нІде, але щось інше- цілком))
Нам ще вельми пощастило, ібо всі столики були заброньовані що вельми логічно,але ми сіли на барі. 
І отут-то наше везіння скінчилось(. Ібо бармен нам трапивсь..ну..мнє.. не вразив м"яко скажем. 
Я пила авіацію і в "Паравозі" вона відверто скажем було краща. 
Взагалі ж одним з моїх перших питань було чи мають вони Strega. І після ствердної відповіді мій інтерес до цього бару виріс в рази)))
І що маємо в результаті? В меню Стрега у них аж в 1 коктейлі. В якому 2 види віскі, від чого я відмовилась ібо нам іще на Tosca потім їхати.
Ну ладно. Прошу змішати чого-небудь з Стрегою. Бармен падає на мороз. Пригадую рецепт ніжно мною улюбленого "Корусканту" з Старбарз. Перечисляю деякі інгрідієнти і кажу,мол а може щось отаке?
Відмовивсь.  
Запропонував з меню, що мені,що байбаку.
І дідько б з тим,що відмовивсь змішати щось етаке(хоча цим заробив собі мінус. Ну бля. Заклад такого типу -  і бармен не може змішати коктейль під замовлення? Серйозно,вперше зустрічаю. Хоча досвід в мене не те щоб з дуже маленьких). 
Так от. Мій другий коктейль був слабший(!) по міцності за перший. 
Такоооє.
Хоча закладу  я б ще дала другий шанс. Але явно з іншим барменом.  А ні, то підем в "Алхіміка" аль "Паровоз". Чи он в "Босха",пишуть,меню оновили.. ))
Далі була "Tosca" від роял опера і це була неймовірна тоскА. Я прям пригадала за що я не дуже люблю оперу)


Смертельна нудятина настільки,що я мала серйозні наміри злиняти після другого акту. 
Але додивилась
Наскільки мені зайшов "Ріголетто" (чи варто казати,що "La donna Е Mobile" потім тиждень на повторі стояла?..), то настільки ж я розчарована в цій опері. Гри, окрім головного злодія не було, накалу я не відчувала..більше того,задумувалась а не поспать би.
Далі був бар в Релюксі- хорош як завжди. До сих пір дивуюсь, наскільки пристойно там роблять коктейлі. Прям аж придовбатись немає до чого, а я ж вмію)
А вишенькою дня стало те,що я о 12й ночі потрапила в затор на Московському мосту О_о.
От ніколи б не подумала. 
Аварія там була жахлива, а мій водій таксі ще й підлив жару,ібо їхав так,що я аж зітнула з полегшенням,коли з машини вийшла. 


Хороший був день, що тут ще сказати)


субота, 3 березня 2018 р.

Про блюз)

Вечірки це однозначно добре.
А вечірка з супроводом живої музики це краще в кілька разів)
Особисто для мене:
Мінус номер раз- всі танцюють своїх). А моєї впевненості ще не вистача для запрошування когось з олдових. Ну а те що з новенькими мало хто хоче танцювати це відомий факт)

Мінус номер два-відчуй свою нікчемність з знайомими олдовими лідерами. Розуміла я що відбувається десь так у 20%.
Вот уж воістину многие знания-многие печали. Раніш  коли я знала тільки бейсік- все інше змивалось в суцільне "неясно що". Тепер же я починаю розуміти що й до чого. Принаймні іноді.
В результаті у щось велась,у щось ні. І хоча ніхто ну майже не жалівсь, постфактум по самооцінці вдарило добряче. Як з цим боротись я поки не придумала.

Відкриття вечора- коли на  базових кроках, без підтримок( ні,я не проти, але їх відсутність автоматично викреслила пласт емоцій, що з ними пов'язані) і інших загогулин офігенно танцюється). Простота і впевненість лідера- вийшло чудово просто)

Бодіізолейшени це зло, і ведусь я в них тяжко. Але трава забориста,дайте ще)

Вічно дивитись можна на три речі..

..і одна з них - це на падаючий за вікном сніг і як двоє рішуче налаштованих чоловіків з допомогою лопати і такої-то матері намагаються відкопати мафинку)