суботу, 3 березня 2018 р.

Про блюз)

Вечірки це однозначно добре.
А вечірка з супроводом живої музики це краще в кілька разів)
Особисто для мене:
Мінус номер раз- всі танцюють своїх). А моєї впевненості ще не вистача для запрошування когось з олдових. Ну а те що з новенькими мало хто хоче танцювати це відомий факт)

Мінус номер два-відчуй свою нікчемність з знайомими олдовими лідерами. Розуміла я що відбувається десь так у 20%.
Вот уж воістину многие знания-многие печали. Раніш  коли я знала тільки бейсік- все інше змивалось в суцільне "неясно що". Тепер же я починаю розуміти що й до чого. Принаймні іноді.
В результаті у щось велась,у щось ні. І хоча ніхто ну майже не жалівсь, постфактум по самооцінці вдарило добряче. Як з цим боротись я поки не придумала.

Відкриття вечора- коли на  базових кроках, без підтримок( ні,я не проти, але їх відсутність автоматично викреслила пласт емоцій, що з ними пов'язані) і інших загогулин офігенно танцюється). Простота і впевненість лідера- вийшло чудово просто)

Бодіізолейшени це зло, і ведусь я в них тяжко. Але трава забориста,дайте ще)

Немає коментарів:

Дописати коментар