Бля.
Прокинулась.
І дуже чітко усвідомила, ЩО мені щойно наснилось.

Що я зустрілась з француженкою-управляючою з школи Лесажа. Яка невідомим чином проживає в Києві і я поняття_не_маю_яким_чином_дізналась і прийшла на поговорити.
Поговорили.
Її снобізм під кінець розмови ледь не відчувавсь фізично (хоча,тут напевно грає роль моя вже_складена_думка про французів), і тим не менш на всі питання відповідала чітко і по справі.

Основний меседж- якщо хочете записуватись на курси - то писати і домовлятись вже пора от_прям_зараз.
Ще уві сні я безпорадно гмикнула,ібо щоб про щось домовлятись - треба мати фін гарантії, що я оплачу курси. А робота мені цього зараз не дає.

Ну і я десь після цих її слів прокидаюсь.

І.. сиджу зла і розгублена водночас.

Сон був таким... ну взагалі на відміну від інакших снів практично реальним. І в цілому відображав реальну ситуацію/людей/події.
Але в мене є питання- нахуаааа
Мозок,от нахууаааа ти мені це підсовуєш.
Я і так про все це знаю.
Мало мені того,що я вдень про це думаю? Ось тобі іще і вночі7